Це ті випадки, коли необхідно оперативно змінювати приймальні та передавальні частоти в широкому діапазоні (≥1мГц). Також змінювати рознесення між частотами Rx/Tx у межах більше ±1,5МГц від номінального значення. Наведені значення частот є орієнтовними, визначаються можливістю налаштувань мобільних дуплексерів та залежать від діапазону.
Для якісної роботи ретранслятора необхідно забезпечити достатній рівень розв’язки між приймальним та передаючим трактом.
Знаходимо цей рівень у графіку нижче.
По горизонтальній шкалі наведене рознесення Tx-Rx в МГц, по вертикальній – необхідний рівень розв’язки в дБ. В таблиці – виправка на потужність передавача Тx.
Цей рівень розв’язки необхідно забезпечити просторовим рознесенням приймальної та передавальної антен. Значення розв’язки від рознесення наведено на графіках нижче.
Вертикальна шкала – розв’язка в дБ. Горизонтальна – рознесення в футах та метрах (в дужках).
Залежність ізоляції між антенами від їх вертикального рознесення
Залежність ізоляції між антенами від їх горизонтального рознесення
Розглянемо використання графіків на прикладі побудови тракту АФУ у діапазоні VHF з розносом Rx/Tx 4.5мГц і потужності Tx-25Вт.
– На першому графіку знаходимо необхідний рівень розв’язки. Він становить приблизно 50дБ (з урахуванням потужності передавача).
– Тепер оцінимо необхідне просторове рознесення антен. З графіка горизонтального рознесення бачимо, що для забезпечення розв’язки в 50дБ, навіть не враховуючи посилення антен, відстань становитиме близько 50м. При вертикальному розносі ця відстань 6м. Оптимальний вибір антен – це штирева колінеарна приймальна верхівка щогли і дипольна під нею на передачу. Якщо є можливість збільшення розносу частот Rx/Tx, то, як приклад, при збільшенні розносу до 10 МГц відстань вертикального розносу скорочується до 3 метрів.
Часто необхідний рівень розв’язки складно забезпечити тільки просторовим розносом антен, тому рекомендується в приємному тракті встановлювати полосовий фільтр (PF) із полосою пропускання, що забезпечує всю смугу при перебудові частоти приймального тракту. Додаткова розв’язка забезпечується підключенням смугово-режекторного фільтра (PRF), режекція якого налаштована на частоту передавача. Вибір фільтра визначається рознесенням частот Rx/Tx та необхідним рівнем придушення Tx.
Пониження потужності ретранслятора з метою покращення роботи приймального тракту не є достатньо ефективним. Так, наприклад, зменшення потужності в два рази забезпечує послаблення сигналу всього на 3дБ. Це, швидше за все, відобразиться на якості прийому абонентських радіостанцій.